Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 910/19269/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представників: позивача - Коломієць С.Л. дов. б/н від 4 вересня від 2014 року та відповідача - Коротуна О.М. дов. № 25/147 від 12 грудня 2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2014 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "МАЗтранссервіс" до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2014 року позовну заяву ТОВ "МАЗтранссервіс" і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "МАЗтранссервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2014 року задоволено.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2014 року скасовано.

Матеріали справи та позовну заяву ТОВ "МАЗтранссервіс" до Акціонерний комерційний банк "Київ" про зобов'язання вчинити дії з відповідними додатками направлено до Господарського суду міста Києва.

У касаційній скарзі ТОВ "МАЗтранссервіс" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2014 року та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2014 року.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 55, 57, 63 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвала місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду мотивована тим, що позивачем не було дотримано вимоги п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, оскільки доданим до позовної заяви платіжним дорученням підтверджується сплата судового збору у розмірі 1218 гривень, тобто, як за розгляд вимоги немайнового характеру, тоді як вимоги позову носять майновий характер і судовий збір повинен бути сплачений у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено положеннями Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношення до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Поряд з цим, ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, у позові ТОВ "МАЗтранссервіс" просить суд зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором банківського рахунку, а саме, перерахувати грошові кошти за дорученням клієнта, що міститься в розрахунковому документі.

Таким чином, предметом заявленого у даній справі позову є зобов'язання вчинити дії, що не стосується стягнення коштів та витребування майна, а тому заявлена позовна вимога не підлягає вартісній оцінці, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що заявлений позов містить вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлено як 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої у місячному розмірі на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява подається до суду.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальний розмір заробітної плати на 1 січня 2014 року становить 1218 гривень.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що сплата ТОВ "МАЗтрассервіс" судового збору у розмірі 1218 гривень при поданні позову про зобов'язання вчинити дії відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір", а тому місцевий господарський суд помилково повернув вказаний позов на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим обгрунтовано скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2014 року з направленням справи та поданої позовної заяви до суду першої інстанції.

Доводи заявника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 55, 57, 63 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи та спростовуються її матеріалами.

Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9,111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2014 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир